MDMA молли Борисоглебск

Йоу, братва! Вбрасываю ломаную бандану на голову, разводя широкий грайм на моем лице. Сегодня я расскажу вам историю, которая сделает ваши глаза стеклянными, а сердца сильнее бита. Здесь, на улицах нашего города, я - король, я - наркорэпер. Закладки в кармане, белые снежинки на языке. Привет, подружка, твой найнер, Белла! Я знаю, что ты хочешь. У меня всегда есть то, что тебе нужно. Сегодня я расскажу историю того дня, когда загнался на МДМА и дегустировал весь алкоголь, что только был в магазине. Лимитки, пацаны, лимитки! Как обычно, я запрыгнул в мой черный Додж Чарджер, отвечая на звонок моей души - мой дилер. Я знал, что сегодня будет круто, потому что он рассказал мне о новой партии закладок. Ноунейм-дилер на пролете, но я не мог пропустить такую возможность. Под шумок, в темноте аллеи, я обменял хрусты на кусочки сладости. Дело сделано! Я получил мой следующий автопилот, который унесет меня в мир фейерверков и невероятных ощущений. Итак, куда же я отправился?

Я шатался по улицам, с зелеными глазами, счастливыми и сверкающими в ночи. Меня водили мои ноги, и я просто слушал, что им говорит мое сердце.

И тут, увидев неоновый знак с надписью "Алкоголь", я знал, что мои ноги ведут меня туда. Я пристроился у барной стойки, заказал желтый андеграундный напиток, который только сейчас появился на рынке. Это была жидкость, которая погружала меня в другое измерение, отбрасывая все мои проблемы и сожаления. Танкую, братан! Я попросил бармена налить мне еще одну, и еще одну. Мой родной пластмассовый карманный бокс, который всегда сопровождает меня, был полон разных бутылок, и я решил отведать каждую из них.

Номер	Напиток
1	Водка
2	Ром
3	Виски
4	Пиво
5	Шампанское
6	Текила

Я пил и пил, наслаждаясь каждым глотком, когда вдруг ощутил, что мое тело уходит на автопилот. Я становился частью музыки, окружающего меня окружения и воплощал все стихии в себе.

Но даже в этом безумии я не мог забыть о своем втором поставщике. Мой карманный бокс хрустов наполнился закладками, и я решил их принять. Это была капля в океане алкоголя, которая усиливала мои ощущения и погружала меня в иной мир.

Белый порошок на моем пальце. Я взял его и поставил на язык. Это сделало меня еще более живым.

Я потанцевал в такт мелодии, которая звучала внутри моей головы. Огни вокруг меня сливались в яркий пиротехнический шоу, а музыка кружила мои мысли и слова.

Но вот утро. Проснулся я в своем лимузине, сильно замотанного от отходняка, изуродованного по фасту. Весь мир вокруг казался серым и пустым. Я проклял себя за то, что разрешал этим веществам владеть моим телом и разумом. Но, черт возьми, за те мгновения было сто тысяч страданий! Реальность обрушилась на меня, и я понял, что нужно забыть о таких экскурсах. Ведь настоящий адреналин закладывается в наши сердца, когда мы делаем что-то настоящее и важное.

Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА. Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт! — Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу! Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє. — Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся. Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте. Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово! Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено. Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах. Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято. Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу. Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою. — Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй. Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас! На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи. Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику. Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний. Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну. Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання. Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це. Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно! А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу. Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці. Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т